Питання щодо скасування виплат для українців, які отримали статус тимчасового захисту в ЄС і продовжують виконувати роботу в Україні дистанційно, є актуальним. Багатьох цікавить, чи можуть ці виплати бути припинені, оскільки у них є джерело доходу з України.
Куди і як платити податки українським біженцям
За поширеним стереотипом, біженець, який отримує тимчасовий захист в країні ЄС, автоматично стає податковим резидентом цієї країни й зобов’язаний сплачувати податки з доходів, одержаних з України. Однак, податкове законодавство країн ЄС може відрізнятися, і відповідь на це питання залежить від конкретних правил та умов країни, в якій біженець проживає.
Наприклад, у деяких країнах ЄС, якщо біженець має джерело доходу з-за кордону, таке як робота в Україні, цей дохід може бути підлягає оподаткуванню в країні проживання. Однак, існують податкові угоди між країнами, які можуть врегулювати питання оподаткування доходів, щоб уникнути подвійного оподаткування.
Тому, для того, щоб отримати точну інформацію про правила оподаткування у конкретній країні ЄС, рекомендується звернутися до відповідних податкових органів або консультантів з податкового питання. Вони зможуть надати професійну консультацію та вказати на правила, які застосовуються до біженців, які працюють віддалено.
Скільки українців працюють віддалено у ЄС
Щодо кількості українців, які працюють віддалено за кордон за оцінками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ) та даними перетину кордонів, станом на квітень 2023 року, кількість українців, які працюють віддалено за кордоном, складає значну частку. За цими даними, з України виїхало близько 1,7 мільйона осіб, що становить приблизно 11% української робочої сили. З них значна кількість виявила можливість здійснювати роботу віддалено для українських роботодавців.
Згідно з опитуванням, проведеним соціологічною групою “Рейтинг” восени 2022 року, приблизно 18% українців, що перебувають за кордоном, працюють віддалено на українських роботодавців. Це свідчить про наявність потужного сектора дистанційної роботи серед українських мігрантів.
Враховуючи значну кількість українців, які працюють віддалено за кордоном, виникає питання, як це впливає на отримання виплат для тих, хто отримав статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Тут важливо зазначити, що правила щодо виплат для біженців можуть варіюватися в залежності від країни проживання.
Деякі країни ЄС надають виплати тимчасовим біженцям на проживання та базові потреби. Однак, якщо біженець продовжує працювати в Україні дистанційно, це може вплинути на отримання цих виплат. Конкретні правила та умови можуть різнитися в кожній країні ЄС.
Перевірка доходів українців
Українці, які шукають притулок у європейських країнах та отримують соціальну допомогу, тепер стикаються з більш ретельною перевіркою свого фінансового стану. У початковий період конфлікту ця перевірка зазвичай обмежувалася лише засвідченнями та письмовими заявами про доходи й фінансовий стан на момент прибуття до країни. Цього було достатньо для отримання соціальних виплат.
Проте тепер українцям, які мають намір отримувати соціальну допомогу у Європі, необхідно представити документальне підтвердження свого фінансового стану. Зазвичай це означає надання виписок з банківських рахунків.
Після особистої зустрічі зі співробітником соціальних служб та надання необхідної інформації й заповнення анкет щодо фінансового положення вирішується питання призначення допомоги.
Якщо людина працює віддалено, отримує пенсію або має інший дохід, що надходить з України, необхідно повідомити про це місцевий орган, який визначає соціальну допомогу. Якщо дохід не досягає мінімального рівня для достойного прожитку в країні (кожна країна самостійно встановлює цей рівень, враховуючи оренду житла, комунальні послуги та інше), українець може отримати соціальну допомогу, яка буде зменшена на суму доходу, що отримується в Україні.
Платежі податків в ЄС: що очікується від українців
У зв’язку зі зайнятістю на віддаленій основі українці можуть зіткнутися з податковими питаннями, особливо стосовно резидентства. Критерії, що визначають податкове резидентство, встановлені в Податковому кодексі України, проте ситуація не є однозначною. Українська політик Ніна Южаніна, у своєму телеграм-каналі, поділилася відповідями ДПС на її запит щодо декларування заробітків українцями, які виїхали з України через війну, та стосовно їх податкового резидентства.
За даними пояснень, перебування за кордоном та отримання тимчасового притулку у цих країнах не є єдиним підставою для визначення податкового резидентства. Навіть перебування понад 183 дні, само по собі, не вважається достатнім для встановлення статусу резидента.
Отже, якщо ви працюєте віддалено на українського роботодавця або маєте зареєстрований ФОП в Україні, ви залишаєтесь податковим резидентом України з усіма відповідними обов’язками згідно з податковим законодавством України. Одночасно, місцеве податкове законодавство іншої країни може визнавати українців резидентами цієї країни. Це може призвести до ситуації, коли особа буде визнана податковим резидентом обох країн одночасно.
Оподаткування віддаленої роботи в Німеччині та Польщі
Українські податкові органи отримали значну кількість запитів платників податків щодо податкового резидентства та оподаткування українців, які тимчасово перебувають за кордоном. З цієї причини Міністерство фінансів України розробило анкету, яка містить опис можливих ситуацій, з якими зіштовхуються громадяни України за кордоном, та перелік питань, що виникають у цих осіб.
Наприклад, в Німеччині дохід, отриманий від роботи за наймом з джерел за кордоном (тобто не в Німеччині), підлягає оподаткуванню в Німеччині, якщо особа є резидентом Німеччини згідно з двосторонньою Угодою про уникнення подвійного оподаткування. Це стосується будь-якого доходу, незалежно від того, чи він отриманий з німецького або іноземного джерела, за винятком випадків, коли робота виконується в Україні.
Якщо робота виконується в Німеччині, то дохід підлягає оподаткуванню в Німеччині як країні резидентства. Однак у Польщі фізичні особи вважаються податковими резидентами Польщі, якщо вони:
- мають центр особистих або економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів) або
- проживають на території Польщі понад 183 дні протягом податкового року.
Варто відзначити, що податкові органи Польщі наголошують на тому, що для українців, що перебувають в Польщі, при визначенні податкового резидентства з урахуванням критерію кількості днів, проведених у Польщі, будуть враховуватися всі дні фізичної присутності в Польщі.
Отже, якщо український громадянин працює дистанційно для українського роботодавця та перебуває в Польщі понад 183 дні протягом податкового року, він вважатиметься податковим резидентом Польщі. Його дохід підлягатиме оподаткуванню в Польщі щодо всіх його загальносвітових доходів згідно з Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Польщею.
У разі виникнення подібних питань слід звернутися до вимог, які встановлені місцевим законодавством в кожному окремому випадку.
Читайте важливі новини для українців за кордоном у нашому VIBER, TELEGRAM, INSTAGRAM, FACEBOOK.
