Німеччина прийняла найбільше число українських біженців в Європі та активно працює над їхньою інтеграцією на ринок праці. При цьому країна гарантує щедру соціальну підтримку українцям на рівні з німецькими громадянами.
Збереження пільг при працевлаштуванні
Федеральне агентство зайнятості у Німеччині (Bundesagentur für Arbeit) виступає основним посередником у пошуку роботи та консультує громадян у всіх питаннях, пов’язаних із зайнятістю. Також існують місцеві агентства з працевлаштування (Agentur für Arbeit), які розташовані в багатьох містах. У разі виникнення питань можна звернутися до місцевого агентства з працевлаштування, де забезпечать інформацією, враховуючи кваліфікацію та професійний досвід особи, для визначення найбільш ефективних заходів для допомоги у пошуку відповідної роботи.
“Загалом, при знаходженні роботи втрачається можливість отримання соціальних пільг. Однак існують ситуації, коли можна працювати, не втрачаючи право на соціальну допомогу”, – зауважує місцевий юрист Ілля Буцький.
Яка робота дозволяє зберегти соціальну підтримку від держави
Можливість утримання соціальної допомоги при влаштуванні на часткову зайнятість – ключовий аспект. Наприклад, центр зайнятості може продовжити оплату житла, медичного страхування, шкільного харчування та інших пільг, таких як придбання проїзного. Проте при нарахуванні допомоги безробіття враховуються доходи від часткової зайнятості.
Для українських біженців в Німеччині доступні два типи роботи, які, окрім повної зайнятості, вказує юрист.
- “Міні-робота” (Mini-job): це неповна зайнятість, де особа отримує регулярну місячну винагороду, не перевищуючи 538 євро. Або, якщо робота обмежена 3 місяцями або 70 робочими днями на рік і місячна винагорода перевищує 538 євро. ”Працівники з неповною зайнятістю мають страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в системі обов’язкового страхування. Однак не розповсюджується на систему обов’язкового медичного страхування, систему страхування довгострокового догляду чи систему страхування на випадок безробіття”, – вказує Ілля Буцький. Працівники “міні-роботи” зазвичай вносять внески до пенсійного страхування в розмірі 3,6% їхнього доходу (13,6%, якщо працюють у приватному господарстві). Є можливість подати заяву про звільнення від обов’язкового пенсійного страхування. ”З точки зору трудового законодавства, ви маєте ті ж права, що й повноробочі. Наприклад, гарантована мінімальна заробітна плата, оплачувана щорічна відпустка, оплата у разі хвороби та у святкові дні, а також додаткові виплати по вагітності та пологах”, – додає фахівець.ʼ
- Середня зайнятість (Midi-job): це трудові відносини, де середня місячна зарплата становить від 538,01 до 2000 євро. У цьому випадку працівники та роботодавці сплачують внески на медичне страхування, страхування довгострокового догляду, на випадок безробіття та пенсійне страхування. ”Ви також маєте право на повну допомогу в галузі охорони здоров’я, довгострокового догляду, страхування на випадок безробіття та пенсійного страхування відповідно до вашої зарплати”, – підкреслює юрист.
Чи необхідно декларувати доходи від дистанційної роботи в Україні при отриманні соціальних виплат у Німеччині
На веб-сайті Міністерства фінансів України, у відповідь на численні запити платників податків щодо податкового резидентства та оподаткування доходів українських громадян, які тимчасово перебувають за кордоном під час дії в Україні воєнного стану, був опублікований перелік країн, де можна знайти відповіді на можливі питання щодо оподаткування за кордоном, вказує Ілля Буцький.
“Якщо особа проживає в Німеччині, на неї поширюються вимоги до необмеженого податкового зобов’язання (іншими словами, вона вважається платником податків-резидентом). Її дохід від роботи за наймом підлягає оподаткуванню в Німеччині”, – вказує він.
З іншого боку, відповідно до двосторонньої Угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо особа є резидентом України, її дохід від роботи за наймом оподатковується лише в Україні як країні резидентства, незалежно від того, чи отримано дохід з німецького чи іноземного джерела, за винятком випадків, коли робота виконується в Німеччині.
“Отже, офіційні доходи від дистанційної роботи в Україні потрібно декларувати тільки у випадку, якщо особа є платником податків-резидентом або резидентом Німеччини”, – підкреслює юрист.
Більше інформації у Telegram, Viber, Instagram, Facebook
